Засідання Школи молодого педагога (викладача / майстра виробничого навчання)

Форма роботи – тренінг.

 

Тема: Професійна компетентність педагога – важлива складова якісної підготовки кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів ПТНЗ.

 

Мета: допомогти малодосвідченим та новоприбулим педагогам у становленні своєї особистості на професійній ниві, у формуванні професійних педагогічних компетентностей; сприяти у визначенні дієвих методів та засобів викладання (навчання), у виборі проблемної методичної теми та її реалізації у навчально-виховному (навчально-виробничому) процесі.

 

Учасники: педагоги-початківці (викладачі / майстри виробничого навчання), практичний психолог, методист, викладачі (майстри виробничого навчання) з досвідом, наставники, керівники Школи.

 

Обладнання: аркуші формату А4, А3, скотч, кольорові стікери, ручки, м’ячик, плакати «Дерево дисципліни», «Ідеальний вчитель»,  дошка, настільна дидактична гра «Професійна діяльність педагога» (додаток).

 

Передмова

Школа молодого викладача (майстра виробничого навчання) у ВПУ-22

м. Сарни проходить один раз на місяць відповідно до річного плану, який складається у вересні. Протягом року питання, які виносяться на засідання, можуть змінюватися та корегуватися, що залежить від анкетування, вивчення системи роботи та моніторингу ефективності застосування педагогами тих чи інших методів та форм роботи. Зазвичай усі засідання проходять у невимушеній, дружелюбній атмосфері, де молоді колеги діляться враженнями, проблемами, ставлять запитання, а наставники та досвідчені педагоги допомагають у їх вирішенні. Кожне засідання закінчується запитанням: «Про що ви хотіли б дізнатися (почути, поспілкуватися) наступного разу?» Форми організації засідань різняться: від опитування (анкетування), безпосереднього навчання з подальшим тестуванням до тренінгових занять, занять в ігровій формі, а також до колективного обговорення і пошуку вирішення різних проблемних педагогічних ситуацій (бесіди, дискусії).

У ВПУ-22 проходить дві Школи, оскільки викладання предметів теоретичного циклу суттєво відрізняється від уроків виробничого навчання. Але мають місце і загальні заняття, які стосуються позакласної та виховної роботи. Крім того, при підготовці до педрад, педчитань, звітів про результати роботи за рік, до різноманітних конкурсів на базі методкабінету училища застосовуються колективні форми роботи. Активну участь у становленні професійної майстерності молодого покоління беруть старші майстри, заступники директора, практичний психолог, наставники, роль яких виконують досвідчені викладачі-предметники, голови методичних комісій, майстри виробничого навчання спільної або суміжної професії (в училищі здійснюють підготовку за 19 інтегрованими професіями). У організації та проведенні занять основну роль відіграють керівники Шкіл та методист, яка очолює усю роботу з малодосвідченими викладачами і майстрами виробничого навчання.

 

Вашій увазі пропонуємо засідання Школи молодого викладача (майстра в/н) з елементами тренінгу та гри. Дане заняття розраховане на 1.5 – 2 год. Рекомендується проводити окремо з викладачами та окремо з майстрами виробничого навчання.

 

Варто зазначити, що куратори у командах не виконують завдання, а контролюють правильність процесу та направляють хід думок педагогів-початківців.

 

Перебіг заняття

  1. Самопрезентація «Моя визначальна риса характеру як педагога» (проводить практичний психолог).

Кожному учаснику запропоновано, передаючи м’яч один одному, назвати свою одну визначальну рису характеру, що стосується професії. Наприклад: вважаю себе вимогливим або найсуттєвіша моя риса – дисциплінованість. Ініціали називати немає потреби, оскільки заняття уже не перше і усі добре знайомі.

 

  1. Слово-настанова заступника директора з навчальної роботи:

– Перш за все у кожної людини, яка стала на професійну стежку, має бути чітке уявлення того, чого вона хоче досягти. Усвідомлення своєї значущості, своїх завдань і відповідальності перед дітьми – це головний і найважливіший крок до професійного зростання. Завжди будьте прикладом: для себе, для учнів і колег. Пам’ятайте, що ви постійно знаходитесь під детальним наглядом зі сторони, тому й себе намагайтеся оцінювати зі сторони. Ніколи не вимагайте від учнів того, чого не виконуєте самі: вчасно розпочаті уроки, завжди написані конспекти, активність протягом усього заняття, цікаві відповіді, взаємоповага. Якщо ці пункти не витримані, марно від учнів вимагати дисципліни, виконаних домашніх завдань, ініціативи чи творчості.

Витримуйте дистанцію з учнями: не надто близько, але й не надто далеко. Спочатку важко знайти цю золоту середину, та згодом, якщо поставите собі за мету, усе налагодиться саме собою.

Дотримуйтесь системи у роботі: повторення, перевірка та аналіз робіт, закріплення, різного роду самостійні роботи та індивідуальні завдання – усе повинно носити системний характер. Учні повинні знати, що на кожному вашому уроці буде така форма роботи, яка повинна бути оцінена. Лише тоді вони йтимуть до вас з очікуванням діяльності, будуть готуватися, оскільки знатимуть, що їх питатимуть. Але разом з тим намагайтеся бути непередбачуваними: письмовий контроль можна замінити усним заліком, закріплення вивченого на уроці – це не лише фронтальне опитування, а й доповідь одного з учнів, який, крім того, може отримати низку запитань з даної теми від однокласників тощо. Міняйтеся, уводьте новинки, будьте учителем, який викликає інтерес. Тоді й учні цікавитимуться вашим предметом, навіть якщо він здаватиметься їм нелегким.

 

  1. Визначення ходу роботи під час тренінгу (проводить практичний психолог).

Учасників ділять на 2 групи, за кожною групою закріплюють кураторів (наставників), визначають експерта (педагога з досвідом та високими професійними досягненнями). Усім пояснюють правила роботи тренінгу і його мету.

 

  1. Визначення очікуваних результатів (проводить практичний психолог).

Учасники на стікерах пишуть свої очікування від даної зустрічі. Кожен зачитує їх та вивішує на дошці.

 

  1. Гра «Асоціація» (проводить методист).

Учасників просять назвати слова, які асоціюються у них зі словом «урок». Відповіді педпрацівників: робота, взаємодія, шум, новизна, конспект і т.д. Таким чином методист підводить їх до поняття дисципліни на уроці.

 

  1. Вправа «Дерево дисципліни» (проводить практичний психолог).

На дошку вивішують аркуш паперу формату А3. На ньому заздалегідь намальоване дерево (без листя). Кожній команді вручаються стікери у вигляді листочків, на яких вони повинні визначити та записати всі відомі їм способи організації дисципліни на уроці. На вправу відводиться 5-7 хв.

Куратор кожної групи призначає капітана, обов`язково з числа  молодих педагогів, який по закінченню обговорення презентує та детально пояснює кожен спосіб, який вони записали, при цьому прикріплюючи стікери до дерева. Наприклад: інтрига – дієвий спосіб, оскільки усі учні миттєво задумуються над поставленою перед ними проблемою («А чи знаєте ви, що …?»).

По закінченню вправи надається слово експертам з числа досвідчених викладачів, які спостерігали за заняттям. Експерти визначають, яка група справилась краще, називають не вказані, але дієві способи, за допомогою яких вони самі організовують дисципліну на уроці. Експерти виділяють ті способи, які повторюються у обох командах, вказуючи на їх переваги і роблять загальний висновок: на що варто звернути увагу, а чого уникати у своїй практиці.

 

  1. Гра «Професійна діяльність педагога» (проводить методист).

Спочатку проводиться невелика розминка, під час якої одна команда називає основні структурні елементи уроку, а інша – називає дії викладача (майстра виробничого навчання) на кожному етапі. Куратори команд мають право підказати і виправити. Наприклад: рефлексія – викладач просить учнів поділитися враженнями про урок, що цікавого і нового вони почули на уроці, оцінити свою участь в ньому.

Другий етап – власне гра. Кожна команда отримує настільну гру на аркуші формату А3, завдання якої – дати відповіді на 18 запитань, які розміщені хаотично, але взаємопов’язані і взаємонаслідувані. Кожне запитання – це інший рівень, доступ до якого отримаєш лише у випадку правильної відповіді на попереднє запитання. Мета – якнайшвидше дійти до Фінішу: хто робить найменше помилок, той швидше досягає Фінішу (гра додається).

По закінченню гри знову надається слово експертам, які оцінюють роботу учасників. У висновку – розкриття понять «професійна діяльність» і «професійна компетентність», їх складові і визначальні чинники (експерти ведуть доповіді, лише опираючись на власний практичний досвід).

 

  1. Вправа «Ідеальний педагог» (проводить практичний психолог).

Психолог підводить учасників до думки, що усі прагнуть досягти ідеалу (у даному випадку – у своїй роботі), хоча ні в кого це не виходить, бо, як відомо, ідеальних людей не існує. Зазвичай у кожного є образ ідеального вчителя, якого легко можна змалювати, але нелегко досягти. На дошку прикріплюють аркуш паперу  формату А3, на якому зображена хмаринка, поділена на 2 частини блискавкою. Одна частина світлого кольору, інша – темного. Завдання гри: одній команді – написати риси, притаманні ідеальному вчителю, іншій – негативні риси, які неприпустимі у вчительській роботі. Кожна команда отримує стікери у вигляді краплинок.

Презентація: Капітани кожної з команд по черзі підходять до дошки та презентують свої відповіді, прикріплюючи стікери під хмаринку у вигляді дощу. Позитивні якості –  під світлу половину хмаринки, негативні – під темнішу.

Підсумки: перед учасниками постає портрет ідеального вчителя.  Кожен аналізує себе: чи є у мене такі риси, що варто розвивати, щоб досягти позитивного результату. Також  проводять паралель із негативним образом, наявність відмічених характеристик та установки їх позбутися.

 

  1. Вияв вражень від заняття (проводить практичний психолог).

Психолог звертає увагу присутніх на стікери з очікуваними результатами. Учасники діляться враженнями: чи отримали вони те, на що розраховували, чи навчились вони чомусь корисному, можливо, чогось не потрібно було робити протягом заняття і т.д. Свої враження висловлюють усі присутні. Наприклад: молодий педагог – узяв нові методи підтримки дисципліни на уроці; куратор – отримав задоволення від швидкої реакції молодих колег; наставник – за результатами дидактичної гри відмітив, що його настанови були почуті і враховані і т.ін.

 

  1. Підбиття підсумків (проводить методист).

– Мета тренінгу полягала у тому, щоб довести вам, молоді педагоги, наскільки важливо у роботі вчителя постійно вчитися, прагнути досконалості, бути компетентним у тому, що ти робиш, плекати свій професійний рівень навіть не щодня, а щомиті. Важливо ніколи не зупинятися на досягнутому, шукати нові форми і методи роботи, бути допитливим, не боятися запитати поради чи попросити підказки. Двері відкривають тому, хто в них стукає. Краще зайвий раз перепитати, ніж сором’язливо відійти і не отримати відповіді, рішення тощо. Старше покоління, педагоги з досвідом та практичними навичками завжди стануть вам у пригоді – користайтеся цим. Будьте наполегливими, працюйте над собою, займайтеся самоосвітою, вивчайте і переймайте досвід колег, вносьте зміни у щоденну рутину. Пам’ятайте: ваші учні – це майбутні бізнесмени, офіціанти, перукарі та будівельники, до яких ви, скоріше за все, звернетесь не один раз. Тому важливо, щоб вони запам’ятали вас наставником, цікавою і доброю людиною, якій хочеться посміхнутися при зустрічі і побажати вдалого дня.

 

Додаток

 

Настільна дидактична гра

«Професійна діяльність педагога»

  Будова педагогічного процесу:

  • мета – завдання – зміст – діяльність

п.5

  • вчитель – батьки – суспільство – учень

п.14

 

 

2     Вірно. Це професійна діяльність педагога

і її результат.                       п.7

 

 

 

 

3     Невірно. Це визначена система педагогічної

діяльності.                     п.12

 

 

 

 

4     Які складові педагогічного процесу?

  • процеси навчання, виховання

і розвитку                         п.8

  • дії вихователя і вихованців п.11

 

 

 

5    Ні. Це взаємозв’язок реальних людей,

учасників педагогічного процесу.        п.1

 

 

 

6    Так. Це комплекс здібностей, психічних

і моральних якостей педагога.        п.18

 

 

7      Педмайстерність – це…

  • наука про виховання і навчання учнів

п.9

  • наука про професійну компетентність

педагога                              п.17

 

 

8     Вірно. Це процеси навчання, виховання

і розвитку.                               п.15

 

 

 

 

9     Ні. Виховання і навчання учнів –

це педагогіка.                            п.7

 

 

 

 

10      Ви маєте рацію. Педагогічний процес –

це визначена система.                        п.4

 

 

 

11      Ні. Це не лише дії двох учасників

педагогічного процесу.             п.4

 

 

12     Чи є педагогічний процес системою?

  • Так п.10
  • Ні п.3

 

 

13      Невірно. Накопичення професійних навичок

складають педагогічну майстерність.       п.18

 

 

14      Ви маєте рацію. Це співпраця педагогів,

батьків, суспільства та учнів.                п.12

 

 

 

15      Професійна компетентність вчителя – це…

  • необхідний комплекс здібностей,

психічних і моральних якостей, які

потрібні для набуття певних робочих

функцій                              п.6

  • необхідний комплекс умінь, які набуваються

у процесі здобуття вищої освіти       п.16

 

 

16     Невірно. Не все залежить від рівня освіти.

п.15

 

 

 

17     Так. Це в першу чергу професійна компетентність

педагога.                         п.19

 

 

 

18       Педагогічний досвід – це…

  • накопичення професійних навичок

п.13

  • практична діяльність педагога

і її результат            п.2

 

 

19                            ФІНІШ

Вирішальну роль в організації педагогічного

процесу відіграють усі складники педагогічної

діяльності, планування, цілі і завдання, а також

професійні уміння та навички педагога.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *