Голодомор – чорна сповідь моєї країни

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. В освітніх групах закладу відбулись виховні години «Допоки пам’ять в серці не згасає». Вихователь  гуртожитку Валентина Михаревич з вихованцями провела годину пам’яті «Вогонь скорботи в серці на віки», в ході якої  згадали про жахи голоду 1932-33 років, загибель мільйонів людей, трагізм, який ховається за словом «голодомор». Хвилиною мовчання та горінням свічок згадали невинно закатованих голодом жертв. Наприкінці заходу був проведений огляд літератури «Жнива скорботи », під час якого бібліотекар  Світлана Леснік ознайомила присутніх з книжковими виданнями, в яких міститься інформація про страшні роки голодомору в Україні.Захід завершився зворушливою піснею «Свічка» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час голодомору.

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *