Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був голодомор 1932-1933. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених.

З метою вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933  в  гуртожитку вихователем Ніною Федорович та  бібліотекарем Раїсою Клок проведено інформаційно-просвітницький захід «Не згасне в серці пам’яті свіча» в ході  якого вшанували хвилиною мовчання пам’ять про тих, хто став жертвою Голодоморів в Україні, вшанували і тих, хто за окраєць хліба не доносив на брата, не відривав окраєць хліба від голодних дітей, не торгував святинею… Мовчазним висновком, що ятрив душі і пломенів у очах учасників заходу яскріло: «Хай не повторяться ніколи жахіття Голодоморів!».

Поділитися

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *