|
З метою розширити значення титанічної діяльності Великого Кобзаря, зацікавлення його творчістю, спонукання учнів до вивчення поезій генія української літератури та в честь 197 – річчя з дня народження поета проведено святкове дійство: « У майбуття із молодими іде пророк зорі».
Згадуючи життєві стежки світоча української літератури, учні читали його твори, виконували пісні на слова поета. Декого зворушила безмежна любов до України, до знедоленого свого люду («І золотої, й дорогої», «Якби ви знали паничі», «У всякого своя доля», «Не молилася за мене»), інших заворожили твори про трагічне кохання («Причинна», «Катерина», «Тополя»), хтось із учнів переймався смутком і тугою за Батьківщиною, коли поет спокутував свій вік у неволі («Зоре моя, вечірняя», «Думи мої, думи мої», «Думка») і, як життєвий дороговказ молодому поколінню прозвучали поезії («І мертвим, і живим…», «Заповіт»).
На закінчення, за народним звичаєм, любителі поезій геніального пророка вшанували його пам'ять вінком із поезій поета, які доторкнулися до сердець юних шанувальників:
« У росяні вінки заплетені суцвіття.
До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття.
Тебе сучасником звемо».
Затамувавши подих, слухали учні літературну композицію «Жінки у драмі кохання Тараса Шевченка, де учасники цього дійства розповіли про тих, кого кохав поет, читали поезії, створені під впливом глибоких інтимних почуттів генія.
|